1.1. Положення про академічну доброчесність в НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» с.Малі Бірки (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» с.Малі Бірки та здобувачами освіти.

1.2.Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту освітнього закладу, Правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних актів школи.

1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, науковій, виховній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науковій та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

1.6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу.

2. Поняття та принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- демократизм;

- законність;

- верховенства права;

- соціальна справедливість;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- рівноправність;

- гарантування прав і свобод;

- прозорість;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. Кожен учасник шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

2.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор або особа за його дорученням.

2.5. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

2.6. Гідним для представників шкільної спільноти є:

- шанобливе ставлення до символіки закладу: гімну, прапора, емблеми;

- дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- культура зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу;

- дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних.

2.7. Неприйнятним для всіх членів шкільної спільноти є:

- навмисне перешкоджання навчальній та трудовій діяльності членів спільноти;

- участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання офіційних документів;

- перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями;

- ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди;

- використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів;

- вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління у закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;

- пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю так життю людини.

3. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;

- утвердження позитивного іміджу освітнього закладу, примноження його традицій;

- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

- запобігання корупції, хабарництву;

- збереження, поліпшення та раціональне використання навчально-матеріальної бази закладу;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм про авторські права;

- надання правдивої інформації про методики і результати власної навчальної (творчої, наукової) діяльності;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне й неупереджене оцінювання результатів навчання;

- надання якісних освітніх послуг з використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти;

- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.

3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- дотримання норм Конституції України;

- повагу до педагогічних працівників;

- повагу честі та гідності інших осіб;

шанування державних символів;
культура зовнішнього вигляду здобувачів освіти;

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право;

- особисту присутність на всіх уроках, окрім випадків, викликаних поважними причинами;

- користування інфраструктурою освітнього закладу відповідально, економно та за призначенням;

- сприяння збереженню та примноженню традицій закладу, підвищення його престижу власними досягненнями у навчанні, спорті, творчості.

3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;

- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення.

4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру залежно від розміру, об’єму є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

4.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання(контрольна робота, іспит, залік тощо);

- при моніторингу якості знань не зараховуються результати, при участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах.

5. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

5.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу.

5.2. Положення доводиться до батьківської громадськості на загальношкіль-них батьківських зборах, а також оприлюднюється на сайті закладу.

5.3. Керівник закладу освіти, який відповідає за організацію методичної роботи в закладі:

- забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання з педагогічними працівниками створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

- забезпечує рецензування робіт на конкурси, на присвоєння педагогічного звання та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

5.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення, цитування, посилання на джерела інформації, списування).

6. Комісія з питань академічної доброчесності

6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі – Комісія) - це незалежний орган, що діє в закладі з метою забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу морально-етичних та правових норм цього Положення.

6.2. До складу Комісії входять представники ради школи, батьківського комітету та педагогічного колективу.

Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

6.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

6.4 Будь-який учасник освітнього процесу може звернутися до Комісії з заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада клас, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

6.5 Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

6.6. Повноваження Комісії:

- одержувати, розглядати заяви щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

- ознайомлення здобувачів освіти й педагогічних працівників із цим Положенням;

- проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників;

- надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм цього Положення.

7. Заключні положення

7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.

Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

7.2. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу. Здобувачі освіти ознайомлюються в обов’язковому порядку.

7.3. Положення про академічну доброчесність НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» с.Малі Бірки затверджується педагогічною радою закладу та вводиться в дію наказом директора.

7.4. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою наказом по НВК

протокол № 2 від 27.12.2019 від 28.12.2019 №33-од

Голова педради

___________ О.К.Чубка

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» с.Малі Бірки

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» с.Малі Бірки (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.

Система забезпечення якості освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) передбачає:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти

якість основних умов освітнього процесу;
якість реалізації освітнього процесу;
якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в навчальному закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом;
академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;
безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;
викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;
електронний підручник (посібник) — електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;
заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;
засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;
індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;
індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;
індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;
інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;
інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);
компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;
освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;
освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;
особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;
результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;
розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;
спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»;
суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;
універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;
якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;
якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

3. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

гарантування якості освіти;
формування довіри суспільства до школи;
постійне та послідовне підвищення якості освіти.
допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
постійний моніторинг змісту освіти;
спостереження за реалізацією освітнього процесу;
моніторинг технологій навчання;
моніторинг ресурсного потенціалу школи;
моніторинг управління ресурсами та процесами;
спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією школи:

виконання Закону "Про освіту";
використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;
ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);
рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;
стан викладання шкільних предметів;
стан підготовки та проведення олімпіад;
профілактика правопорушень серед школярів;
попередження дитячого травматизму;
дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
робота творчої групи , методоб'єднання, бібліотеки;
реалізація виховних програм та їх результативність;
організація харчування та медичного обслуговування школярів;
охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
стан методичної роботи;
контроль роботи навчальних кабінетів;
контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
інші питання в рамках компетенції керівника закладу освіти.

Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньо шкільного контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

інформаційно-аналітична;
контрольно-діагностична;
корективно-регулятивна;
стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

освітній процес (урочна і позаурочна діяльність);
результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і позашкільного навчання і виховання тощо);
методична робота;
робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

члени адміністрації: керівник ЗЗСО і голова ПК;
особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов'язками.

Методи контролю над діяльністю вчителя:

анкетування;
тестування;
соціальне опитування;
моніторинг;
спостереження;
вивчення документації;
відвідування і аналіз уроків;
бесіда про діяльність учнів;
результати навчальної діяльності учнів.

Методи контролю над результатами навчальної діяльності:

спостереження;
усне опитування;
письмове опитування;
письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування);
комбінована перевірка;
бесіда, анкетування, тестування;
перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, підрозділу, групи, МО, одного вчителя або класного керівника);
фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
класно-узагальнюючий (фронтальний);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

визначення мети контролю;
об'єктів контролю;
складання плану перевірки;
інструктаж учасників;
вибір форм і методів контролю;
констатація фактичного стану справ;
об'єктивна оцінка цього стану;
висновки, що випливають з оцінки;
рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює керівник закладу освіти, за його доручення створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Керівник закладу освіти відвідує в середньому щотижня не менше двох уроків та виховних заходів, індивідуальних консультацій.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років, роботи початкових класів – раз на 3 роки.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 20 днів із відвідуванням не менше десяти уроків, занять чи інших заходів.

При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю. В екстрених випадках керівник може відвідувати уроки вчителів школи без попередження.

Підстави для проведення контролю:

атестація педагогічних працівників;
плановість контролю;
перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається протокол експертизи довільної (або затвердженої) форми, з яким ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

мета контролю;
строки;
склад комісії;
яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
констатація фактів, що виявлені;
висновки;
рекомендації або пропозиції;
де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, індивідуально тощо);
дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

проводяться засідання педагогічної ради, робочі наради з педагогічним складом;
результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Керівник закладу освіти за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

про видання відповідного наказу;
про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
про заохочення працівників;
інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

4. Характеристика внутрішньої системи забезпечення якості освіти

4.1. Політика та процедури забезпечення якості освіти

Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти в школі:

побудова системи показників якості освітньої діяльності та якості освіти за пріоритетними напрямами;
розробка та проведення моніторингових процедур для визначення динаміки забезпечення якості освітніх процесів і результатів;
самооцінка якості освітньої діяльності суб’єктами освітнього процесу на всіх рівнях управління для їх спрямованої самоорганізації;
підготовка та проведення соціально-педагогічних та соціально-психологічних досліджень для визначення якості надання освітніх послуг та задоволеності якості освітньої діяльності і якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи.
Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.
Академічну культуру учасників освітнього процесу. Запобігання та виявлення академічного плагіату.
Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.
Публічна інформація.

4.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність.

4.3. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

4.4. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Якість педагогічного складу школи регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації. Прийняття на роботу здійснюється за відкритими і прозорими процедурами на конкурсній основі до заміщення посад за формою контракту, яка передбачає розділи: загальні положення; права та обов’язки педагогічного працівника із визначенням вимог до якості освітньої діяльності, якості викладання, забезпечення навчальними ресурсами, неперервності професійного розвитку; оплата праці та соціально-побутове забезпечення.

Професійний розвиток та підготовка науково-педагогічних працівників реалізується в системі післядипломної освіти на базі Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та інших навчальних закладів і освітніх установ. Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих наукових та методичних заходів різного рівня.

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту, про вчене звання або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування.

4.5. Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників школи

Управління якістю освіти засновується на таких принципах:

орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;
провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників школи до створення та функціонування системи управління якістю освіти;
стратегічне планування якості освіти;
застосування процесного підходу та методології, відомої як «плануй - виконуй-перевіряй-дій»;
постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі системних вимірювань рівня досягнення критеріїв якості;
документування.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

4.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, бібліотеці, спортивній залі та стадіоні, майстерні. У приміщенні школи є доступ до інтернету ; наявна їдальня . Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін.

Відповідальні за впровадження та виконання: керівник закладу освіти, вчителі.

4.7. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти

Школа забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньою діяльністю та освітніми програмами на основі використання інформаційних систем Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа .

Відповідальний за впровадження та виконання вчитель інформатики.

4.8. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування утворюють інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

4.9. Забезпечення публічності інформації

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

статут закладу освіти;
ліцензія на впровадження освітньої діяльності;
структура та органи управління закладу освіти;
кадровий склад закладу освіти згідно ліцензійним умовам;
освітні програми , що реалізуються в закладі освіти;
територія обслуговування , закріплена за закладом освіти його засновником ;
мова освітнього закладу;
наявність вакантних посад;
матеріально – технічне забезпечення закладу освіти ( згідно з ліцензійними умовами)
результати моніторингу якості освіти;
річний звіт про діяльність закладу
правила прийому до закладу освіти;
інша інформація , що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Відповідальний за впровадження та виконання учитель інформатики.

5. Принципи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі освіти базується на таких принципах:

відповідальності – школа несе первинну відповідальність за якість освіти, що нею надається;
відповідності – забезпечення якості спрямовано на відповідність європейським та національним стандартам освітньої діяльності та якості освіти;
адекватності – забезпечення якості враховує потреби та очікування здобувачів освіти ;
автономності – забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості;
вимірюваності – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній основі, здійсненні моніторингових процедур;
академічної культури – забезпечення якості сприяє розвитку культури якості у суб’єктів освітнього процесу;
відкритості – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів, залученням зацікавлених осіб;
урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти: держави, засновника, адміністрації, учнів і вихованців, учителів та допоміжного персоналу;
компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;
упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та навчально-дослідної діяльності;
практичної спрямованості освітнього процесу;
сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню рівня якості освіти в школі;
активної участі усіх працівників школи у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти;
планомірність;
обгрунтованість;
повнота;
теоретична і методична підготовленість суб'єктів контролю;
відкритість;
результативність;
безперервність.

6. Планування освітньої діяльності: Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план початкової загальної освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує керівник і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу початкової загальної освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі керівника, голови методичного об’єднання.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідним шкільним методичним об’єднанням школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

Малобірківська початкова школа Гримайлівської селищної ради Тернопільської області

Положення закладу освіти