Інформація для батьків

Шість фраз, які не треба говорити дитині

   Усім батькам відомо: виховання дитини - заняття непросте. Треба увесь час контролювати свої емоції, оскільки діти хоч і є квітами життя, але час від часу вони можуть викликати в нас і негативні емоції, такі як злість, роздратування, розчарування і так далі. Проте якщо батьки хочуть виховувати дитину правильно, то їм завжди слід контролювати свої емоції. І ось психологи вирішили скласти список з дев'яти гірших фраз, які батьки найчастіше говорять своїм дітям.

Залиш мене в спокої!

 Варіації цієї фрази можуть бути різними - зокрема, "відстань від мене", "не заважай", "я зараз зайнятий" і так далі. Річ у тому, що у дітей в процесі їх розвитку в мозку формуються чіткі моделі взаємовідносин з батьками, і якщо батько або мати очевидним чином ігнорують дитину на користь інших занять, то у дитини згодом підсвідомо складеться модель, що батькам, по суті, немає діла до його інтересів, а це потім гарантовано проявиться, коли він вже стане дорослим.

Ти такий...

 Ярлик, повішений на дитину в дитинстві з високою часткою ймовірності вплине на формування його характеру. "Дурнуватий", "Вередливий", "Ледачий", "Безнадійний" - усього цього краще не вживати в спілкуванні з дітьми. І ні в якому разі не можна повторювати такі слова по декілька разів. Психологи також радять обережніше відноситися і до емоційно нейтральних або позитивних ярликів - адже також невідомо які наслідки можуть мати вони.

Не плач

 Таким чином Ви даєте зрозуміти, що почуття, із-за яких він плаче, у Ваших очах є незначними. Краще проявити трохи більше чуйності, пояснити, що боятися нічого або, що біль скоро пройде - так дитина знатиме, що Ви на її стороні і Вам не все одно.

Чому ти не можеш бути як твоя сестра (брат)?

 Подібні порівняння з сестрою, братом, сусідською дитиною або кимось іншим небезпечні не лише тим, що можуть викликати довгострокову образу, але і тим, що вони в змозі спровокувати реакцію у відповідь - небажання робити те, що Ви хочете - доїдати сніданок, ходити на горщик або щось ще.

 Квапся

 Не секрет, що у Вас є свої справи, турботи, власний графік, який не дозволяє Вам втрачати час на порожньому місці. Проте прислухайтеся до свого тону, коли Ви говорите це слово (чи його аналоги) - адже Ви фактично примушуєте дитину відчувати свою провину за те, що він заподіює Вам незручності.

Молодець!

 Здавалося б - що може бути не так з цією фразою? Проте психологи упевнені, коли за кожен успіх дитини Ви використовуєте одну і ту ж фразу похвали, вона стає знеособленою. Тобто дитина починає сприймати її як деяку механічну відповідь, і знову ж таки на підсвідомому рівні перестає надавати подібним словам яке-небудь значення. Це психологічна тонкість, але краще про неї не забувати, і намагатися заохочувати успіхи дитини по-різному.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

•Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька

 Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

 • Визначте загальні інтереси.

 Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

 • Залучайте дитину до економічних проблем родини.

 Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

 • Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх.

 Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

 • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами.

 Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

 • Постійно говоріть з дитиною.

 Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

 • Відповідайте на кожне запитання дитини.

 Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

 • Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

 • Частіше хваліть вашу дитину.

На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

 • Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах.

 Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Скарбничка мудрих порад для вас, батьки!

1. Радійте Вашій дитині!

 2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

 3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес успішного становлення та зростання дитини в школі.

 5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

 7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства: вміння слухати, бачити, відчувати.

 8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити її вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

 10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

 11. Працюйте над розвитком пам'яті дитини, її уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках.

 12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання. Це правило є обов'язковим для всіх членів родини.

 13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

 14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

Пам’ятка  БАТЬКАМ

Нині  серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими  дітьми по відношенню одне до одного, а  саме  булінгу.

 Булінг (від англійської — хуліган, забіяка, задирака, грубіян)

 визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви  на її боці).

Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Якщо ви маєте підозри, що ваша дитина страждає від погроз, переслідувань або побиття - не тримайтеся осторонь і не чекайте допоки все налагодиться  саме по собі. Станьте на захист, будьте конструктивними та дійте.

Кілька порад  батькам, щодо протидії  булінгу:

1.Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її та запевніть, що завжди та попри все ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку.

2.Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані "ябедою", ані "наклепником". Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправити ситуацію.

3. Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливість - зберіть докази.

4. Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми агресорами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи тощо).

5. На зустрічах - поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним .

6.Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії  булінгу.

7.Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба "виховати" чужу дитину, особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози  такі дії  можуть нашкодити та ще більше загострити ситуацію.

8.Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.

Пам’ятайте! Ми завжди раді Вам допомогти!